• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Блокнот спеціалістів
• Сторінка вихователя-методиста

«Про методичні рекомендації щодо впровадження професійного стандарту «вихователь закладу дошкільної освіти», лист МОН № 1/15511-22 від 20 грудня 2022 року.Документ із гіперпосиланнями – https://t.me/OsvitaVazhlyve.

Завдання на 2022-2023 навчальний рік:

1.Сприяти формуванню у дошкільників соціально – громадянської компетентності, як здатності до прояву соціальних почуттів, емоційно – ціннісного ставлення до суспільних подій і явищ, оволодінню дітьми навичками соціальної активності та взаємодії з ровесниками та людьми, які її оточують.

2. В освітньому процесі акцентувати увагу на підвищенні рівня культури українського мовлення дошкільників як основи формування національно – патріотичних почуттів та розширенні знань дітей про Україну, її історію, побут, культуру, традиції, характерні риси українського народу. Створювати умови для самовираження дитини через мовлення в різних видах дитячої діяльності, активної комунікації з дорослими та однолітками.

3. Для забезпечення якості дошкільної освіти відповідно до суспільних викликів підвищувати рівень професійної майстерності педагогічних працівників в проведенні різних форм організації освітнього процесу ( очної, дистанційної та змішаної), проведенні онлайн – заходів, оволодінні формами та методами взаємодії між учасниками освітнього процесу відповідно до конкретної ситуації кожної дитини.

4. Проводити цілеспрямовану освітню діяльність щодо формування в учасників освітнього процесу безпечної поведінки в довкіллі з урахуванням умов воєнного стану( післявоєнного) стану, підтримуючи педагогічне партнерство з батьками вихованців закладу дошкільної освіти. Надавати освітні, інформаційні, консультативні послуги сім’ям з урахуванням віку дітей та ситуації, використовуючи різні форми організації освітнього процесу, що навчають дошкільників обачності, навичок орієнтування та адекватної реакції на різноманітні чинники ризику для життя.

Завдання на 2021 - 2022 навчальний рік

1.Продовжувати дослідницько-експериментальну роботу регіонального рівня з теми «Використання казки у розвитку емоційної сфери дитини дошкільного віку».

2. Для забезпечення якості дошкільної освіти діяльність професійних спільнот закладів дошкільної освіти спрямувати на освоєння нового змісту Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти). Проводити просвітницьку роботу серед батьків щодо нового змісту Державного стандарту дошкільної освіти та завдань батьків, як учасників освітнього процесу, по формуванню ключових компетентностей дітей дошкільного віку.

3. Формувати мовленнєву компетентність дошкільників як базисний компонент життєвої компетентності здобувачів дошкільної освіти. Планувати, створювати, реалізувати мовленнєві завдання та мовленнєві ситуації для формування культури українського мовлення.

4. Актуалізувати модель освітнього процесу, що базується на принципах пріоритету досвіду, партнерської взаємодії, різноманітності форм проведення навчально-пізнавальної діяльності, які орієнтовані на цінностях сталого розвитку.

Пам’ятка для батьків щодо правил дорожнього руху

• Ходіть тротуаром, тримаючись правої сторони. Вчіть і дитину цього.
• Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком: переконайтеся, що немає транспорту, подивіться ліворуч і праворуч.
• Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина має звикнути до того, що коли переходиш дорогу, потрібно зосередитися.
• Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.
• Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
• З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими й тільки після повної їх зупинки, оскільки дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.
• Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті автівки, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю тощо.
• Не виходьте з дитиною з­за машини, з­за кущів, не подивившись попередньо на дорогу, — це типова помилка, не можна допускати, щоб діти її повторювали.
• Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.
• Їзда на велосипедах вулицями та дорогами дозволяється особам з 14 років. Діти до 14 років мають кататися у дворах, на ігрових майданчиках під наглядом дорослих.
• У транспорті привчайте дитину поводитися спокійно, розмовляти тихо, триматися за руку дорослого чи поручні, щоб не впасти. Не дозволяйте дитині виглядати з вікна у транспорті.

ЗАВДАННЯ 2020/2021 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Реалізовуючи державну політику в галузі дошкільної освіти, пріоритетними в методичній роботі з педагогічними кадрами закладів дошкільної освіти міста у 2020/20201 навчальному році визначити завдання:

1.Формувати здоров’язбережувальну компетентність дитини: знайомити з умовами збереження власного здоров’я, значенням рухової активності та безпечного харчування в зміцненні здоров’я, впливом природних чинників на стан здоров’я Виховувати у дітей ціннісне ставлення до чистоти довкілля як важливої умови безпечного проживання людини у природному середовищі.

2.Забезпечити вивчення та використання в освітньому процесі технології критичного мислення. Навчати дітей правильно ставити запитання, заохочувати розмірковувати, самостійно робити висновки, вільно висловлювати свої судження, знаходити і приймати правильні рішення.

3. Активізувати взаємодію педагогів з родинами вихованців у формуванні комунікативної компетентності дітей. Спонукати дітей до усвідомленого регулювання мовної діяльності з метою попередження та виправлення мовних помилок. В індивідуальній та груповій роботі активно використовувати поетичні твори, театралізовану, ігрову діяльність,, мовленнєві ситуації, мультфільми, розвивальні та дидактичні ігри для розвитку розмовної мови дошкільників.

4. Здійснювати методичний супровід впровадження в освітній процес інноваційних технологій. Підвищувати рівень культури педагогів у використанні мультимедійних засобів для самоосвіти та в організації навчально-пізнавальної діяльності дошкільників.

5. Забезпечити активне вивчення усіма працівниками закладів дошкільної освіти нових нормативно-законодавчих документів в галузі дошкільної освіти, здійснювати методичний супровід реалізації законодавчих положень в освітній діяльності.

Яку діяльність запропонувати дитині дошкільного віку під час карантину:

Ігрова

Гра завжди бажана для дитини. Вона створює позитивний емоційний настрій, на якому всі психічні процеси протікають активно. Ігрова діяльність сприяє і розвитку в дитини навичок, необхідних для самообслуговування й надання допомоги дорослим. Наприклад, у різних сюжетно-рольових іграх дитина має змогу багаторазово моделювати й закріплювати послідовність прибирання, прання, одягання, прийому їжі, одягання й роздягання (ляльки) тощо.

Трудова

У дошкільників є бажання самостійно діяти з предметами зі «світу дорослих» — мити посуд, накривати на стіл, підмітати тощо. Тож малюкам неодмінно слід давати посильні трудові доручення. Для дітей це спосіб самоствердження, втілення своїх бажань і можливостей.

У старшому дошкільному віці у дітей з’являється почуття відповідальності за свою роботу, а також новий мотив діяльності — зробити для інших. Дитина проявляє ініціативу, у неї з’являється об’єктивна самооцінка. У цей період діти навчаються працювати разом, розподіляти між собою обов’язки, домовлятися, здійснювати дії так, щоб інший міг їх успішно продовжувати. Залучати дітей до побутової праці важливо, бо під час такої діяльності між дитиною і дорослим встановлюються стосунки реальної взаємодопомоги, координації дій, розподілу обов’язків. Зароджуючись у дошкільному віці, ці стосунки розвиваються й надалі.

Художньо-продуктивна

У різних видах художньо-продуктивної діяльності формується незалежність дитини від дорослого, прагнення до пошуку адекватних засобів самовираження. Дошкільники мають змогу втілити свої задуми та реалізувати творчі здібності.

З 24.02. - 28.02.2020 в дошкільному закладі буде здійснюватись моніторинг рівня життєвої компетентнсті дітей дошкільного віку за 2квартал 2019-2020 навчального року.

З 25.11. - 29.11.2019 в дошкільному закладі буде здійснюватись моніторинг рівня життєвої компетентнсті дітей дошкільного віку за 1 квартал 2019-2020 навчального року.

Завдання 2019/2020 навчального року

1. Продовжувати дослідницько-експериментальну роботу регіонального рівня з теми «Використання казки у розвитку емоційної сфери дитини передшкільного віку».

2. Підвищувати психолого - педагогічну компетентність педагогів та батьків щодо готовності дошкільників до НУШ. Забезпечувати успішний початок шкільного життя на основі організації сучасних форм взаємодії між дошкільним закладом і початковою ланкою освіти у формуванні дошкільної зрілості випускника закладу дошкільної освіти.

3. Забезпечувати методичний супровід зростання професійної майстерності педагогічних кадрів в організації освітнього процесу на основі використання практичних методів педагогічного впливу (експериментування, вирішення проблемних ситуацій та логічних задач, моделювання, розвивальних вправ, ігор тощо), поєднання колективних, групових, парних, індивідуальних форм взаємодії в навчально-пізнавальній діяльності, побудови довірливих взаємин між педагогом та дітьми на принципах ділового партнерства.

4. Продовжувати роботу по формуванню особистості, яка вільно і творчо застосовує засоби мови в різних ситуаціях буття. Створювати умови для самовираження дитини через мовлення в різних видах діяльності, активної комунікації з дорослими та однолітками.

5. Здійснювати подальшу освітню діяльність щодо протидії забрудненню навколишнього середовища, розвитку у дітей звичок і моделей поведінки, що відповідають сталому розвитку, оволодіння ними доступними навичками сприяння чистоті довкілля.

ПРАВИЛА ОЗНАЙОМЛЕННЯ З КАЗКОЮ

(для батьків та педагогів)

1. Читайте дитині казку стільки разів, скільки вона просить.

2. Казку ліпше не читати, а розповідати.

3. Використовуйте казкові події для формування особистості дитини.

4. Пам′ятайте про специфіку сприймання дітьми казкових подій з чарівним підтекстом – для дорослого кидання персонажа у вогонь є порушення їх прав, а для дитини – впевненість у тому, що зло знищене.

5.Не пояснюйте дитині глибинного змісту казки. Він має бути прихованим від неї та впливати на підсвідомість лише через текст.

6. Не імпровізуйте, вводячи у казку персонажів та розгортаючи нові сюжетні лінії з реального світу. Так ви вносите плутанину у диференціацію дитиною казкових та реальних подій.

7. Розповідаючи казку використовуйте казковий зачин – це ті ворота, через які дитина потрапляє у казковий світ.

Упродовж перебування дітей у дошкільному закладі використовують різноманітні форми роботи з казкою.

В. О. Сухомлинський дійшов висновку, що складо­вою частиною виховання дітей повинно бути розповідан­ня, читання, слухання, драматизування та інсценування казок. «Казки виховують любов до рідної землі вже тому, що вони творіння народу».

У дитячому садку пропонуються такі види занять з казкою:

• читання (авторських, віршованих) казок;
• розповідання народних казок;
• театралізація-розігрування та показ казки виховате­лем;
• драматизація-розігрування в ролях знайомої дітям казки;
• відтворення характерних рис його героїв;
• інсценізація — точне й послідовне відтворення змісту казки дітьми з допомогою костюмів, різних атрибутів, де­корацій;
• ігри за сюжетами знайомих казок;
• показ казок через проекційні ліхтарі (діафільми);
• перегляд казок у телепередачах, кінофільмах;
• ритмізування — ритміко-речитативна розповідь на од­ній ритмічній кривій, з однією інтонацією;
• узагальнюючі бесіди на теми: «Моя улюблена казка», «В гостях у казки», «Казка в гостях у дітей»;
• тематичні розважальні заняття: «Казки бабусі Ори- сі», «Казка дідуся Панаса», «Вам казка, а мені бубликів в’язка»;
• дидактичні ігри: «З якої казки герой?» (або «З якої казки я прийшов?»), «Добери картинку», «Подорож у дивовижний світ казок», «Лист дідуся-казкаря»;
• переказування знайомих казок дітьми;
• бесіди на морально-етичні теми за змістом казок;
• самостійне складання дітьми казок;
• бесіди за змістом казкових ілюстрацій та репродук­цій художніх картин на казкові сюжети;
• свято казки у садку.

Завдання на 2018-2019 навчальний рік

1. Провести дослідницько-експериментальну роботу регіонального рівня з теми «Використання казки у розвитку емоційної сфери дитини передшкільного віку».
2. Актуалізувати інтегрований курс «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку» для всіх вікових груп з метою формування у дітей та їхніх батьків моделей поведінки, співзвучних з цінностями сталого розвитку.
3. Підвищувати рівень інноваційної культури педагогів дошкільних закладів для забезпечення активної позиції дитини в здобутті знань, постійного розвитку в притаманних їй видах діяльності: ігровій, пізнавальній, практично-творчій.
4. Співпрацювати з батьками у формуванні моделей поведінки, які орієнтовані на сталий розвиток.

Портрет сучасного вихователя “Техніка вихователя”

• Культура спілкування.

• Саморегуляція діяльності.

• Управління внутрішнім самопочуттям.

• Оволодіння увагою співрозмовника.

• Виразний показ почуттів і ставлень – міміка, пантоміміка, зовнішність.

• Володіння мовленням – голос, дихання, дикція, грамотність, інтонація.

Завдання для вихователя “Мовлення вихователя”

• Знання української мови.

• Спілкуватися державною мовою.

• Розвивати власну мовленнєву компетентність.

• Володіти засобами інтонаційної виразності, уміти послідовно й логічно висловлювати думки, влучно добирати слова й словосполучення.

• Бути прикладом чистого літературного мовлення та високої мовленнєвої культури.

Педагогічна рада на тему

«Культура українського мовлення дошкільнят – основа формування національних почуттів»

Порядок денний:

1. Про виконання рішень попередньої педагогічної ради.

Доповідач: вихователь-методист Л.Л.Кумпанська

2. Культура українського мовлення дошкільнят – основа формування національних почуттів.

Доповідач: завідувач О.В.Перцева

3. Практична робота з вихователями «Лабораторія української філології».

Відповідальні: вихователь-методист Л.Л.Кумпанська,

практичний психолог Гновенко Н.В., вихователі груп

4. Презентація посібника «Використання українського художнього слова під час режимних моментів».

Відповідальні: творча група: Бунелик Л.О., Лисак В.В.

5. Виставка книжок-саморобок українською мовою за творами українських поетів.

Відповідальна: практичний психолог Гновенко Н.В..

7. Про результати тематичного вивчення питання «Форми роботи з батьками по навчанню дітей української мови та їх результативність» (довідка)

Доповідач: вихователь-методист Л.Л.Кумпанська

Рішення педради № 2

1. Здійснюватицілісний підхід до формування мовно-мовленнєвої компетенції (в єдності її складових) як одного з ключових критеріїв і водночас вагомої умови становлення й розвитку мовленнєвої особистості дошкільника.

Термін: постійно

2. Вчити дітей оволодівати мовою як найбільшшим скарбом нації, плекання любові до материнського слова як першого й могутнього наставника людини, як найдієвішого вияву національної культури та історії, додержання статусу української мови як державної.

Термін: постійно

3. Розвивати у дітей українське мовлення за допомогою різних видів мистецтва рідного народу, використання народного фольклору, національних мотивів у сучасному інтер`єрі, одязі з урахуванням національних умов.

Термін: постійно

4. Провести майстер-класи з батьками по виготовленню ляльки - мотанки, малювання декоративним розписом, писанкарство, вишивання стрічкою, бісером, риткою.

Термін: березень-квітень

Освітні завдання з розділу "Мовлення дитини" по вікових групах

"Крихітки"

- - розвивати розуміння мовлення дорослих без опори на наочність (вірші, утішки, пісеньки, казки, розповіді, виконувати прості доручення дорослого),

- - сприяти розвитку активного мовлення:виховання звукової культури мовлення – правильно вимовляти голосні звуки – а. о, у, е, и, і, приголосні – п. б, т, д, г, к, м, н, правильно звуконаслідувати слова,

- збагачувати та активувати словник дітей новою лексикою, вчити правильному використанню основних граматичних форм, формувати елементарні навички мовленнєвого спілкування з дорослими та однолітками, стимулювати до розповідного мовлення.

"Малюки"

- виховувати бажання спілкуватися рідною мовою,

- - розвивати діалогічне і монологічне мовлення, звукову культуру мовлення,

- формувати навички культури мовлення: слухати не перебиваючи, говорити у міру голосно,не поспішаючи,

- - вчити відгадувати описові загадки про іграшки, предмети, істоти,

- вживати «чарівні слова».

Чомусики"

- - закріплювати правильну вимову звуків рідної мови, вправляти у доборі слів на заданий звук,

- - сприяти розвитку словника: збагачувати лексику новими словами, образними висловами, приказками, формувати граматичну правильність мовлення, узгоджувати слова у роді, числі й відмінку,

- - розвивати зв’язне мовлення: відповідати на запитання, ставити їх співрозмовникам, учити переказувати казки, складати невеликі оповідання,

- - виховувати любов до рідної мови, бажання нею спілкуватися, мовленнєву культуру навчати правил етики у спілкуванні з однолітками та дорослими,

- - вчити уважно слухати, розуміти й переказувати казки та оповідання, виразно передавати зміст, називати імена персонажів, відтворювати пряму мову,

- - заохочувати дітей до участі в коротких етюдах для формування елементів акторської майстерності.

"Фантазери-мрійники"

- - формувати культуру мовного спілкування,

- - виховувати звукову культуру мовлення,

- - сприяти лексичному розвитку – збагачувати словник дітей назвами предметів, якостей, дій, антонімами, епітетами, омонімами, скоромовками, загадками, приказками, прислів’ями,

- - розвивати зв’язне мовлення – учити доречно відповідати на різні види запитань чітко і зрозуміло виражати свої думки, прохання, наміри, бажання у ввічливій формі,

- - формувати вміння користуватися різноманітними способами спілкування – словесними, мімічними, пантомімічними, запам’ятовувати та переказувати казки, оповідання, складати різні види розповідей, розвивати мовленнєву та пізнавальну активність, спонукати до словесної творчості,

- - навчати елементів грамоти – сприяти усвідомленню дитиною мовлення шляхом практичного ознайомлення з елементами мови (реченням, словом, складом слова, звуком, буквою),

- - формувати вміння проводити звуковий аналіз слів, визначати наголос, вчити алгоритму усвідомленого читання складів, слів у межах вивчених літер, готувати руку дитини до письма.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»

( структура, розділи)

З ухваленням Закону України від 06.07.2010 № 2442 «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально – виховного процесу» виникла проблема обов’язкової дошкільної освіти всім дітям , які досягли 5 – річного віку. Для її розв’язання програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого , інтегрованого, компетентного , діяльнісного підходів до розвитку, виховання та навчання дошкільників, тісної взаємодії навчального закладу і родин у формуванні основ їхньої елементарної життєвої компетентності перед вступом до школи. Вона відображає запити практиків і з урахуванням характеристики психологічного віку дітей, кращих на сьогоднішній день теоретичних здобутків і методичних рекомендацій пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи, скеровує вихователів і батьків на особистісний розвиток дітей за основними напрямами, організацію різних видів і форм трудової діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобові розвитку дітей.

Основний програмовий зміст упорядковано за такими розділами:

· Фізичний розвиток

· Пізнавальний розвиток

· Мовленнєвий розвиток

· Художньо – естетичний розвиток

· Ігрова діяльність

· Трудова діяльність.

У кожному розділі окреслено ключеві освітні завдання, подано поради батькам щодо організації спільного буття дорослих з дітьми та визначено показники розвитку дітей.

Розділ «Фізичний розвиток» орієнтує вихователів і батьків н6а об’єднання зусиль для охорони життя , збереження та зміцнення здоров’я дітей, підвищення опірності організму до впливу негативних чинників навколишнього середовища, формування у дітей системи уявлень про власний організм і здоровий спосіб життя. Приділено увагу засобам ефективного впливу на стан здоров’я та фізичний розвиток дітей , способами оптимізації рухової активності старших дошкільників у процесі організації їхньої життєдіяльності, а також визначено необхідні важливі рухові уміння , навички та фізичні якості.

У розділі «Пізнавальний розвиток»: програмові завдання охоплюють загально пізнавальний ( у світі природи, у світі предметів, у світі людей) та логіко - математичний ( у світі чисел та цифр, у світі форм і величин, у світі простору і часу) аспекти. Подано обсяг завдань, потрібних для розвитку пізнавальних інтересів, здібностей, психічних процесів та розумових операцій, стимулювання самостійної пізнавальної активності.

Розділ «Мовленнєвий розвиток» ґрунтується на комплексному вирішенні завдань формування звукової культури мовлення, лексичного запасу , граматичного ладу мовлення дітей, комунікативних умінь через розвиток зв’язаного мовлення ( діалогічного і монологічного). Окреслено орієнтований обсяг завдань із навчання елементів писемного мовлення у у підрозділах «Навчання елементів грамоти», «Підготовка до письма».

Розділ «Художньо – естетичний розвиток» : зміст розділу включає таки підрозділи: «Образотворча діяльність», «Музична діяльність», «Театралізована діяльність» у кожному з них подано освітні завдання ; орієнтовані теми з малювання, ліплення, аплікації, конструювання; перелік мистецьких творів, репертуару. Розкрито основні напрямки для розвитку природних задатків і здібностей дітей для різних видів художньої діяльності.

Розділ «Ігрова діяльність» акцентує на ігрі як провідній діяльності дошкільника,ефективному методі та засобі реалізації освітніх завдань з усіх напрямів розвитку особистості дитини. Чільне місце відведено сюжетно – рольовій грі з огляду на її особливе значення , потенціал для особистісного зростання дітей.

Розділ «Трудова діяльність» зорієнтовано на реалізацію завдань трудового виховання через залучення дітей до різних видіїв праці : самообслуговування , господарсько – побутова, у природі, ручна /художня праця ; у різноманітних формах організації ( колективна, доручення, чергування). програмові вимоги ґрунтуються на вікових можливостях старших дошкільників: прагнення до самостійності, інтерес до життя і праці дорослих, схильність до наслідування і досягнення продуктивного результату діяльності.

У Програмі «Впевнений старт» сім’ю визначено основною соціальною інституцією , відповідальною за якісну підготовку дітей до оволодіння життєвою компетентністю. Програма пропонує поради , дотримання яких забезпечить цілісність і неперервність освітнього впливу на дітей.

В Програмі наведено орієнтований розпорядок організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку, форми , методи і засоби освітньої роботи , схему загартування у дошкільному навчальному закладі і вдома, поради що до організації дослідів у природному довкіллі, орієнтовані показники нервово – психічного розвитку дітей 5- 6 років і прояву здібностей та нахилів у старших дошкільників.

ЧИ ПОТРIБНО ЩЕ ДО ШКОЛИ ВЧИТИ ДИТИНУ ПИСАТИ?

У дiтей 5—б рокiв з’являється бажання писати. Часто можна почути вiд малюка: «Подивись, яка буква у мене вийшла?», «А я вмiю писати всi букви», «Я написала слово «мама», «Чи правильно я написала?».

Дiти старшого дошкiльного вiку намагаються писати будь-яке слово друкованими буквами, при цьому спотворюють їх. А деякi дiти звертаються до батькiв iз проханням навчити їх писати так, як пишуть дорослi, тобто писаними буквами. Навчання письму — бiльш складна справа, нiж навчання читанню, i вимагає спецiальних умiнь і знань. Навички неправильного письма, засвоєнi в дитинствi, інодi залишаються на все життя. Не рекомендується в умовах сiмейного виховання вчити дитину писати букви i слова до школи, оскiльки бiльшiсть батькiв не ознайомленi з сучасною системою письма у школi.

Початковий етап оволодiння письмом для першокласникiв дуже важкий. Тому уникнути багатьох труднощiв, пов’язаних з ним, допоможе правильно органiзована пiдготовка руки дитини до письма.

Що ж охоплює пiдготовка руки дитини до письма?

Насамперед, розвиток кистi руки дрiбних м’язiв пальцiв; вмiння координувати рухи руки, пальцiв, очей, передплiччя; розвиток окомiру (вмiти визначити центр, середину, пiдпорядкувати рухи руки зору, контролю свiдомостi); умiння дiяти за зразком; формування просторових уявлень (злiва, справа, внизу, над i пiд лiнiєю, мiж лiнiями); розвиток плавностi, точносi та ритму рухiв; уміння проводити протягом 0,5—1 хв безвiдривнi рухи олiвцем на паперi, в зошитi; ознайомлення iз зошитом, умiння орiснтуватись на сторiнках i лiнiйках зошита.

Дошкiльниковi слiд придбати зошити в одну лiнiю, простий (мякий) i кольоровi олiвцi. Варто подбати i про робоче мiсце дитини. Це може бути окремий дитячий стiл i стiльчик або звичайний письмовий стiл, стiлець вiдповiдно зросту дитини. Важливо забезпечити правильну позу. Пiд час письма ноги обовязково повиннi стояти на пiдлозi пiд кутом 45° (не висіти, не бути занадто зiгнутими) або впиратись у пiдставку для нiг. Руки – вiльно лежати на столi. Вiддаль мiж столом тулубом повинна дорiвнювати ширинi долонi. Вiддаль очей вiд зошита – 30 – 35 см. Потрiбно стежити, щоб зошит лежав пiд певним кутом i лiва рука пiдтримувала його, права рука лежала на столi. При користуваннi олiвцем слiдкувати, щоб палець дитина тримала на 2,5 см вiд загостреного кiнця олiвця. Не загострений кiнець олiвця повинен «дивитись» у праве плече. Добре, якщо батьки мають настільну розлiновану грифельну дошку з рiзнокольоровою крейдою. Перш нiж учити дитину писати, слiд ознайомити її з зошитом. Наприклад: «Це зошит. У зошитi учнi пишуть букви, слова, речення. Ти теж будеш вчитись писати в зошитi. Подивись на зошит. Верхнiй ольоровий аркуш паперу називаеться обкладинкою. Вiзьми двома пальцями лiвої руки правий куточок обкладинки i вiдкрий зошит. Це перша сторiнка зошита, бiлий аркуш паперу має лiнiї. Подивись на лiнiї, покажи першу, другу лiнiї. Зошит завжди слiд брати чистими руками». Дорослий пропонує дитинi поставити крапки на верхнiй і нижнiй лiнiях.

Пiдготовка руки дитини до письма проводиться протягом року один раз на тиждень тривалiстю 10 – 15 хвилин у ранковi години при денному свiтлi.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ БАТЬКІВ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Соціально-економічні зміни, які відбуваються в сучасному українському суспільстві, активізували проблеми формування здорового способу життя особистості. Це вимагає аналізу наявної теоретичної бази з проблеми формування здорового способу життя і розробки на її основі ефективних педагогічних умов удосконалення процесу формування здорового способу життя особистості як одного з головних показників її освіченості й вихованості.

Важливість виховання здорового способу життя у дошкільників обумовлена розумінням, що лише з самого раннього дитинства можна прищепити основні знання, навички і звички з охорони здоров’я, які згодом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини і вплинуть на формування здорового способу життя усього суспільства. Саме у дошкільному віці закладається майбутній потенціал здоров’я, це найважливіший час для виховання здорового способу життя. Діти дошкільного віку вже здатні розуміти й усвідомлювати залежність стану здоров’я від способу життя.

Під час проведення дослідження з проблеми формування здорового способу життя дітей дошкільного віку ми переконалися, що часто-густо родинне виховання й виховання дітей у дошкільних навчальних закладах існують як дві окремі ланки: дома дитина інколи дістає одні настанови, зразки поведінки, а в дитячому садку – інші. Батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими, але не завжди розуміють залежність стану здоров’я від способу життя.

Тому потрібно глибоко вивчати виховний потенціал сім’ї, використовуючи комплекс прийомів і методів: спостереження, бесіди, анкетування. Арсенал прийомів і методі вивчення виховного потенціалу сімей вихованців потрібно вибирати виходячи з конкретних умов вивчення сімей, що допомагають науково виявити проблемні помилки сімейного виховання щодо формування здорового способу життя дошкільників, дати індивідуальні кваліфіковані поради батькам. Вивчення сім’ї передбачає глибокий і всебічний аналіз позитивних і негативних особливостей.

Практика свідчить, що одним із головних шляхів підвищення взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї є використання нетрадиційних форм і засобів роботи з батьками щодо формування здорового способу життя дошкільників. Серед них – функціонування консультативних пунктів з проблеми валеологічного виховання, конференції батьків з обміну досвідом щодо організації раціонально дозвілля дітей, рухового режиму оптимального харчування, семінарів-практикумів з відродження з національних традицій валеологічного змісту в родинах.

Систематизувавши і об’єднавши форми роботи педагогічного колективу дошкільного навчального закладу і сім’ї, ми переконались, що немає такої частини педагогічного процесу в яку не можна було б включити валеологічний зміст. Валеологія розширює, урізноманітнює форми і методи технології педагогічного процесу та сімейного виховання, дає змогу широко використовувати ігри, фізичні вправи, цікаві інтелектуальні завдання, проводити прогулянки, гігієнічні процедури, заняття.

Однак це зовсім не означає, що батькам вдома, з дня на день, кожної години повинні втлумачувати дітям валеологічні знання. Треба стерегтися втрати дітьми інтересу до валеологічних знань через перевантаження їх недоступною інформацією, відсутності на практиці переконання важливості отриманих знань для саморозвитку та самовдосконалення.

Дуже важливо, щоб кожне повідомлення валеологічного змісту було відкриттям для дитини, дивом, раніше невідомим їй, кликало до самоаналізу подальшого розвитку. Лише в цьому випадку можна досягти позитивного результату, виробити у малюків чітке і постійне бажання бути здоровими, спритними, бадьорими, веселими, зробити здоров’я предметом постійного піклування дитини, а не лише батьків. Дитина навчається аналізувати кожне явище, дію з точки зору корисності чи шкідливості, навчається цінувати життя і здоров’я що і є основним завданням дошкільного навчального закладу і сім’ї.

Семінар "Основи патріотичних почуттів дошкільників" https://drive.google.com/drive/folders/19Me_C-5eVfET34RuumcPiUuz5JQv-g4r?usp=share_link

Майстер-клас "Як активізувати мовлення дітей дошкільного віку?". https://drive.google.com/drive/folders/1E-hvth0r9kSveRC2WV8B9a0YTmMxRH-N?usp=share_link

Коментарi